Минулої п'ятниці протягом години гостем редакції «Слова правди» був голова райдержадміністрації Валентин Скуба. Телефонних дзвінків від жителів району прозвучало не так вже і багато, але вони відобразили найболючіші проблеми району. А сама зустріч стала доброю нагодою для розмови про справи, плани, здобутки району. Зі своїми пропозиціями і докорами до влади попередньо приходив до редакції Петро Веремєєнко. А безпосередньо на початок «прямої лінії» прийшла зі своїми запитаннями наша постійна авторка Антоніна Солодуха, отож з них і розпочалась розмова з головою райдержадміністрації.
- Колись курсувало три рейси автобуса, який заїжджав у Зорю, а тепер маршрутка до Коритниці обслуговує 11 сіл, у неї не завжди можна втиснутися. До того ж частими бувають зриви рейсів на цих маршрутах, які обслуговує підприємець Марія Проскура. Тому люди просять поміняти перевізника.
- З підприємцем Проскурою працюємо уже давно, звертаючи увагу на поліпшення якості пасажирських перевезень,хоч повноваження укладати договори з тим чи іншим перевізником має обласна служба. Та попри всі скарги, ситуація складається парадоксально: коли оголошується конкурс і запрошують усіх перевізників взяти у ньому участь, чомусь, крім Марії Проскури, охочих не знаходиться. Зрозуміло, будучи єдиним кандидатом, вона знову набуває права на перевезення. Працюємо з нею системно, спонукаємо до стопроцентного виконання рейсів, але фактори є різні - то автобус зламався, то ще щось...
Є чимало скарг з приводу транспортного обслуговування сільських жителів. Можливо, й наша вина частково у тому, що вчасно не надходять відшкодування за пільгові перевезення, та й сума тих відшкодувань не відповідає кількості пільговиків, яких перевозять безоплатно. Цю ситуацію міг би змінити перехід на адресну допомогу.
- А яка ситуація з ворчинським маршрутом, дорогою, що пролягає через ліс, по так званому «зоряному» шляху?
- Ніхто не подає своєї кандидатури на нього. «Накатувати» його почало Володимир-Волинське АТП, але кілька днів поїздивши, порахували, що рейс нерентабельний, і відмовились. А більше ніхто з перевізників не виявив бажання обслуговувати цей маршрут. В інших віддалених і невеликих селах (приміром, таке питання порушували недавно під час виїзного прийому у Новинах) схожі проблеми: люди хочуть, аби до них тричі на день автобус приїжджав, але жоден перевізник на це не погодиться, бо нічого заробити не зможе. Але тут я би хотів бачити активнішу роль сільських голів. Якщо потреба громади в перевезенні не забезпечується, то треба, щоб вони більше цим переймалися: порушували це питання, фіксували зриви рейсів, сигналізували в усі інстанції...
- Їжджу дорогою до Зорі через Білин. Обабіч неї повирізали дерева, лишилися здоровенні пеньки, які вже обростають молодими топольками. Що буде з ними невдовзі?
- Як виростуть - ми їх зріжемо і спалимо. Оваднівська сільська рада, наприклад, фактично всі заклади соціальної сфери перевела на твердопаливні котли, так що попит на дрова буде. А якщо серйозніше, то, ті пеньки варто було б повикорчувати, але оскільки цим займається служба автомобільних доріг, яка видає лісорубні квитки, а роботу виконують залучені організації, не волинські, то нам тут важко якось керувати.
- Телефонує жителька села Федорівка: уже два роки підприємство «Пан Продукт» не платить за орендовані паї.
- Проблема відома, вона болить не тільки жителям Федорівки, бо і в інших селах люди на можуть дочекатися оплати від цього підприємства. Стараємося допомогти людям її розв'язати. Але землю орендує на «Пан Продукт», який має успішне господарство у Федорівці, а «Пан Продукт-плюс». На жаль, ця фірма не проводить діяльності, свій статутний фонд перепродала третій стороні.
Тому можу порадити наполегливо йти на розірвання договору через суд. Забирайте свою землю, віддавайте більш совісному орендарю і отримуйте свої кошти. І ці гроші, які не виплачені, судовим позовом до структури «Пан Продукт-плюс» можна попробувати отримати. Всю юридичну допомогу, всі консультації щодо написання позовних заяв нададуть чи працівники юридичного відділу райдержадміністрації, чи спеціаліст-юрист управління сільського господарства. Ми працюємо і над тим, щоб структура ці гроші повернула. Але і активність самих власників паїв потрібна: якщо вас є п'ять-шість чоловік, об'єднай зусилля в суді, порозривайте договори, зараз вистачає охочих взяти таку землю в оренду, причому це люди, які мають добре ім'я і вчасно платять. Позови по «Пан Продукт Плюс» активно пішли від жителів Ласківській і Бубнівській сільрад.
- Наша розмова відбувається у січні, коли ще триває пора підбиття підсумків. Повертаючись до минулого року, що б ви назвали головним успіхом у районі, що з досягнутого особливо тішить?
- Рік був непростий, клопотів додали і погодні умови - суха весна, а потім увесь жнивний період тривали дощі. Це суттєво ускладнило роботу аграріїв, не дозволило отримати максимальний результат. Разом з тим зібрано добрий урожай зернових належної якості у тих господарників, які мали техніку, сушильне обладнання, які могли оперативно дозволити собі збір, просушування збіжжя. Тут район лідирує в області і за врожайністю, і за валовим виробництвом. Значно зросли виробництво і реалізація м'яса, добрі показники у цій галузі маємо найперш завдяки нарощуванню поголів'я на птахофабриці.
Радує що щораз відчутно зменшується кількість землі, яка не обробляється. Торік більше двох тисяч гектарів залучили в обробіток. Це відбулось як за рахунок господарників, які вже працюють, так і за рахунок приходу нових структур. Так, у Ласківській сільській раді на площі 110 гектарів спільне українсько-польське підприємство садить плантацію смородини і хоче розширюватися. Такі ж наміри має фірма «Володимирські сади», яку ставили прикладом успішної реалізації інвестиційного проекту. Фермерським господарством «Західний Буг» збудовано овочесховище в селі Коритниця. Кілька днів тому я підписав дозвіл ще одному підприємцю на спорудження овочесховища.
Аби нормально функціонували заклади бюджетної сфери, вчасно здійснювалася сплата за енергоносії, стараємось зменшити споживання газу і впровадити енергозберігаючі технології. Лідерами у цій справі є Зимненська і Оваднівська сільські ради, де практично всі заклади соціальної сфери переведені на тверде паливо. У двох школах теж провели заміну котлів на твердопаливні - вибирали об'єкти, де найбільше споживають газу, і там проводили заміну. З новими котлами уже помітна економія, тож цю роботу будемо продовжувати і в цьому році.
У результаті відбору район потрапив у другий етап проекту ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Більшість громад, які братимуть у ньому участь, вирішили, що кошти треба витрачати на проведення енергозберігаючих заходів, заміну вікон к школах. Красноставці постановили зробити капітальний ремонт приміщення ФАПу.
Створено територіальне медичне об'єднання, чого в нас не було і чого давно хотілося. Це перший крок у реформуванні медичної галузі. Хоч були чутки та побоювання, що це призведе до ліквідації закладів охорони здоров'я, - такого не сталося. Намагаємося зберегти структуру медзакладів у районі. Звичайно, не обійдеться без невеликої оптимізації, але при цьому має поліпшитися надання послуг для територіальної громади, матеріально-технічне забезпечення ФАПів.
Ще торік відкрили чотири додаткових групи дошкільнят - дві у дитсадках, дві при школах, газифікували Рогожани і Красностав. Відчутно збільшили кількість світлоточок у районі, причому без залучення суттєвих коштів з районного бюджету - все місцевим коштом, з допомогою спонсорів. Маємо вже 517 світлоточок у селах району.
- А яка з проблема, як найгостріша, передалась у спадок від попереднього року?
- У нас дві проблеми - перевізник Марія Проскура і дороги. На кількох вулицях вдалося зробити тверде покриття за кошти обласного бюджету - у селах Стенжаричі, Бубнів, дві вулиці, що ведуть до музею Стравінського, заасфальтовано в Устилузі. Втратили шанс минулого року розпочати будівництво об'їздної дороги в Устилузі, бо досі в судових розглядах перебуває чотири позови щодо викупу майна. Кошти, заплановані на це, були спрямовані на інший відрізок автодороги Устилуг-Луцьк-Рівне.
- На найближчій сесії буде затверджена програма соціально-економічного розвитку. Що в ній найголовнішого можете виділити?
- Масштабних планів не буде. Але хотілось би закінчити будівництво Хобултівської школи, подали пропозицію на фінансування з держбюджету, вона на розгляді. Плануємо відкрити першу чергу дитсадка у селі Заріччя. На черзі, і частково вже буде профінансовано, відновлення роботи й реконструкція ДНЗ у Зорі. В цьому році на комунальні дороги, певно, вперше за всі роки надходять кошти напряму сільським радам. Продовжуватимемо роботи з енергозбереження, аби утеплити приміщення і максимально зменшити споживання газу, зокрема й у рамках реалізації проекту ПРООН (Лудинська школа, ФАП у Красноставі, школа с. Жовтневе, заміна дверей у Галинівській школі). Оскільки торік була виготовлена проектно-кошторисна документація на реконструкція музею-садиби Стравінського в Устилузі, то цього року буде фінансування з обласного бюджету на проведення цих робіт. Так само сподіваємося, що розпочнеться реконструкція Устилузького митного автопереходу, оскільки з польської сторони роботи уже ведуться. Працюватимемо над збільшенням місць у дитячих садках.
Нині ще збираються пропозиції із сільських рад щодо першочергових проблем. Звичайно, програма коригуватиметься з врахуванням побажань депутатів.
- Програма тісно переплітається із бюджетом,а він, як відомо, дуже скупий. Як у таких умовах житиме район?
- Важко. Робитимемо усе, щоб збільшувати надходження, але, на жаль, наші можливості не є невичерпними, бо маємо тільки одного крупного платника податків - птахофабрику. А решта підприємств - сільськогосподарські, їх оподаткування є певною мірою пільговим: це фіксований податок і плата за землю плюс податок з доходів фізичних осіб. Збільшуючи кількість орендованої землі, і бюджетні надходження збільшимо. Але наразі у нас зарплата місцевого самоврядування ще не на сто відсотків профінансована, є інші фінансові прогалини.
- До редакції був дзвінок: вчителі району запитували, чому їх відправляють на п'ять днів у відпустку за власний рахунок (при цьому вони мусять ходити на роботу), в той час як у бюджеті зазначалося, що зростуть видатки на освіту.
- Ходити чи ні на роботу - то їхнє право. На жаль, ми усі є заручниками нормативного методу формування бюджету. Про це ми не раз говорили і більшість людей, мабуть, це знають. Сума на одного учня в розрахункових показниках Міністерства фінансів множиться на кількість школярів, які є в районі, і таким чином ми отримуємо суму видатків на освіту. Щороку кількість учнів зменшується, а заклади залишаються, як і були, тобто щораз отримуємо менше коштів на фінансування галузі. Шляхи виходу з цієї ситуації? Насамперед - оптимізація закладів освіти, як би це прикро не звучало. Адже, при нормативі у шість з невеликим хвостиком тисяч гривень на учня, маємо школи, де вартість перебування однієї дитини в рік становить 16 тисяч гривень - як вартість року навчання в пристойному виші.
То чи доцільно утримувати такі заклади? Разом із тим без згоди громади не маємо права їх ліквідувати. При тому, що шкільний автобус їздить і дітей старших класів у загальноосвітні школи у центральних селах возить. Думаю, і батьки мають зрозуміти, що в більшій школі, в більшому колективі є ліпша матеріальна база і можна отримати кращі знання.
- Які перспективи залучення інвесторів у район, як над цим працює влада?
- Наше основне завдання - створити сприятливі умови для того, щоб будь-який суб'єкт господарювання, людина чи юридична особа, змогли прийти і швидко, без штучних зволікань зареєструвати підприємство, розпочати діяльність. Для цього у нас створено дозвільний центр, який позаминулого року визнали одним із кращих на Волині. Розроблена уся необхідна документація, щоб забезпечити його успішну роботу. Фактично, не відчутно проблем із започаткуванням і функціонуванням бізнесу у районі. Це засвідчує і прихід нових суб'єктів господарювання. Активно цікавляться питанням вільної землі, якої у нас щодня стає все менше, а великих площ, для сільськогосподарськіих холдингів практично немає. Але всі землі знаходять свого власника, тож вкладення коштів у них безумовно буде. Щодо будівництва нових об'єктів, то грандіозних планів нема.
- Запитує читач, коли відремонтують вулицю Володимирську у Федорівці.
- У нас з цього приводу цілий рік звучать звернення, особливо почастішали влітку, коли був період дощів і утворювались величенькі калюжі. На жаль, чомусь так склалося, що ця вулиця стала дорогою загального користування, тож її ремонт і обслуговування має фінансуватися з державного бюджету. А з нього коштів торік на утримання доріг район не отримував. Певно, це й з «Євро-2012» пов'язано, завдяки чому основний наголос робився на ремонт магістральних шляхів. Сподіваємося, що після проведення чемпіонату ця ситуація зміниться. Вулиця Володимирська - одна з перших в списку тих, які потребують ремонту. Хоча й у цілому стан доріг у районі бажає кращого, потребує ремонту і дорога з Устилуга до Стенжарич, до Якович, у дуже поганому стані відрізок Амбуків - Лудин...
- Зараз на слуху тема розведення риби. У нашому районі постійно здаються в оренду ставки?
- Насамперед дбаємо про те, щоб кожна водойма мала свого господаря і кошти від оренди надходили до бюджету. Наданню в оренду водних об'єктів фактично завершується, більше 90 відсотків з тих, що є на території району, уже хтось використовує. Зрозуміло, в ставки теж треба вкладати кошти, щоб привести до ладу занедбані водойми. Орендна плата трохи збільшилася, бо нема в нас «символічної» сплати, усе має свою ціну. Коли проводиться аукціон чи конкурс, є кілька бажаючих, то випливають дуже цікаві суми орендної плати. Відмов ще жодного разу не було, але кожен повинен зрозуміти, що за користування об'єктом, який є у власності держави, треба відповідно й платити до бюджету. Щодо оренди то сільські голови попрацювали добре. А щодо ефективності самих водойм... Багато з них є маленькими, товарним рибальством тут не займешся. Але якщо на цій водоймі наведений елементарний порядок, створені умови для спортивної рибалки та відпочинку - це теж позитивне зрушення.
- Маємо ряд питань від пана Веремєєнка. В контексті його пропозиції щодо облаштування в селі Зимне зони відпочинку, відомо, що старий млин викупив міський підприємець Андрій Принда і має цікаві плани щодо облаштування його і довколишньої території. Розкажіть детальніше про це.
- Підприємець Принда тепер є власником будівлі, яка багато років була в нікудишньому стані. Він викупив цього старого млина у сільської ради, розробляє проект реконструкції, отримав землю на обслуговування об'єкта. Наскільки я знаю, планується будівництво готельного комплексу, можливо, й для тих, хто приїжджає відвідати монастир. Думаю, перспектива у цього проекту є, хоча, звичайно, за рік це не зробиться, зараз у власника основне завдання - покласти дах, поставити вікна, щоб захистити споруду від руйнування і негоди.
- Ще Петро Веремеєнко цікавиться долею «Агробуду».
- Її зараз фактично вирішує ліквідаційна комісія. Щоб ліквідувати і заборгованість, яку мають. Бо підприємство зараз живе лише за рахунок надання в оренду об'єктів, які перебувають у його власності. Кілька днів тому я мав зустріч із керівником підприємства, розмовляли про перспективи, він бачить їх такими: коли закінчити всі судові процеси, які наразі тривають, на місці цього підприємства після ліквідації постане нове. На питання, що заважає зараз його зареєструвати і здійснювати діяльність, керівник відгукнувся позитивно, будемо сподіватися, що до моїх порад дослухається і робота буде відновлена.
- Є ще пропозиція при проведенні ярмарків залучати продукцію підприємств іноземних міст-партнерів.
- Думаю, ми повинні насамперед дати можливість нашому виробнику реалізувати свою продукцію, а не йти на кроки, які не знайдуть підтримки в середовищі виробників як району, так і Волині. Ярмарки наші, дякуючи організаторам - працівникам міськвиконкому і нашим, проходять чудово, насичені широким асортиментом товару, не чув, щоб хтось скаржився, що не зміг придбати того, чого хотів, адже на них є все - від саджанців до готової продукції переробки. Тож не вважаю, що є потреба залучати виробників з інших держав.
- Ви - депутат обласної ради. Що вам дає депутатство, які депутатські завдання маєте?
- Насамперед скажу, що хоч я і «мажоритарний» депутат, але не ділимо район на округи, населені пункти на «свої» і «чужі», працюємо спільно з іншими депутатами від району, намагаємося допомогти всім, хто того потребує. Стараємося залучити додаткові кошти в район, але не завжди це вдається. Мали певну суму, щоб відремонтувати комунальні дороги, також виготовлений проект на реставрацію музею Стравінського в Устилузі. Сподіваємося, що цього року з обласного бюджету буде профінансовано й реконструкція Зарічанського дитсадка. Проект передбачає залучення близько двох мільйонів коштів, але наразі ми говоримо про першу чергу цього садочка. Сподіваємося до 1 вересня його відкрити. Під це перероблятиметься частина будинку культури с. Заріччя.
- Настання врешті-решт сніжної зими додає роботи комунальникам, створює певну напругу й для органів влади. Як із цими проблемами справляєтеся?
- Якраз готую розпорядження на активізацію роботи насамперед соціальних служб у турботі про одиноких громадян, безхатьків. Окремі розпорядження будуть до медичних, освітніх закладів тощо. Крім того, здійснюватиметься цілодобове чергування, яке нестимуть заступники голови РДА. Сподіваємося, переживемо цей період без якихось надзвичайних ситуацій і особливих втрат.
- Вже зроблено перший крок до реформування медицини. А які перспективи галузі у районі надалі?
- Не можна обмежуватися районом, бо реформування має бути загальнодержавним. Найперше зміцнюватимемо ланку первинної медико-санітарної допомоги, упроваджуватимемо поширення сімейної медицини. У районі понад 65 ФАПів, закривати їх не можемо, але у селах, де немає ста жителів, вони працюватимуть у форматі медпунктів, можливо, не повний день. Та доступ до медичного обслуговування і надалі матимуть усі жителі району.
- Як вам співпрацюється з районною радою?
- На щастя, співпрацюємо плідно. Звичайно, так, щоб було гладко, не буває ніде, але в дискусіях якраз і народжується істина. Депутати займають конструктивну позицію і допомагають нам побачити ті проблеми, яких ми, можливо, не бачимо, порушують їх у своїх депутатських запитах. Політичні питання не ставимо в основу роботи, бачимо нашу раду консолідованою у вирішенні господарських питань.
- Люди часто мають нагоду з вами спілкуватися на виїзних прийомах, під час «прямих ліній». З чим зазвичай приходять?
- Переважають земельні питання і прохання про матеріальну допомогу. Перші, як правило, робочі, серед них останнім часом багато справ про відновлення права спадщини на земельні ділянки, паї, надання в оренду ділянок. Якщо людина потрапляє у якісь нестандартні життєві обставини, стараємось у міру можливого допомогти, посприяти. Як депутат обласної ради, маючи свій депутатський фонд, якусь допомогу намагаюся надавати з нього - але ж ці можливості не є невичерпними.
- Гряде земельна реформа, мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення продовжено, але рано чи пізно він скінчиться. Район готовий до цього?
- Обговорення цієї реформи відбувалося влітку, звучали різні думки. Але я не бачу жодних проблем, які могли б виникнути у районі у зв'язку з реформою, жодних кардинальних змін. Не думаю, що після зняття мораторію всі люди побіжать продавати землю. Якщо й будуть поодинокі випадки, вони особливо на ситуацію не вплинуть. Такий шлях пройшли всі цивілізовані держави світу, треба його пройти і нам. Земля - це цінність, вона повинна мати свою вартість і свого господаря, який має право розпоряджатися нею сповна. Щодо обмеження користування чи володіння - теж нормальна умова, одна особа не зможе купити більше, ніж 100 гектарів, іноземцям земля теж не продаватиметься. Я не сказав би, що питання продажу землі так сильно турбує простих громадян - жодного разу на особистих прийомах чи «прямих лініях» його не порушували. Воно більше цікавиться крупних господарників, великі холдинги, які працюють на десятках тисяч гектарів і воліють позбутися орендної плати. У нас же працюють структури, які справно виконують усі свої зобов'язання, тому причин для хвилювання не бачу.
- Що б ви хотіли побажати, сказати на прощання жителям району?
- Хочу подякувати всім за порушені питання, побажати міцного здоров'я і благополуччя.
З головою РДА розмовляли Антоніна МИХАЛЬЧУК, Віталіна ЛІТВІНОВА